Мазепа Іван Степанович

09Мазепа

Мазепа Іван Степанович  (20 березня 1639 — †21 вересня 1709) — український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній (1687–1704) і всій Наддніпрянській Україні (1704–1709).
Князь Священної Римської імперії (1707–1709). Представник шляхетного роду Мазеп-Колединських гербу Курч з Київщини. В молодості служив при дворі короля Яна II Казимира.

Після обрання гетьманом намагався відновити авторитет інституту гетьманства в Україні. Зробив великий внесок у економічно-культурний розвиток Лівобережжя. Перебуваючи під патронатом московського царя Петра I, проводив курс на відновлення козацької держави Війська Запорозького з кордонами часів Хмельниччини.
Тривалий час формально підтримував Московське царство у Північній війні зі Швецією, 1708 року перейшов на бік шведів. Після поразки під Полтавою врятувався у Молдавії. Помер у місті Бендери.

Існує версія, згідно з якою цар Петро І перебував з гетьманом Мазепою в одній масонській ложі.
Ложа називалася «Ганнібал до Перемоги» і базувалася в Петербурзі.
Тому зрада гетьмана була не просто зрадою Петра – в ту пору перехід васала до нового сюзерену вважався звичайним явищем.
Перехід гетьмана на бік Карла XII був сприйнятий як порушення принципів масонського братства.

Кость Бондаренко в своїй статті “До питання про масонську змову в українській політиці” вказує: “В Україні перші масони з’являються вже в оточенні гетьмана Івана Мазепи. Хоча предтечами масонства дослідники називають соратника Богдана Хмельницького Юрія Немирича (кальвініста за віросповіданням, який навчався в Оксфорді й пов’язаний із багатьма представниками вченого світу) й останнього гетьмана, який перебував під сильним впливом Івана Виговського. За бажання можна знайти деякі ранньомасонські нотки у Гадяцькому трактаті, підготовленому Немиричем і Виговським 1658 року”.

Меценатська діяльність Івана Мазепи:
Микільська лікарняна церква (кінець 1690-их)
Трапезна Покрови Богородиці (кінець 1690-их, знищена більшовиками у 1960-их)
Вознесенська церква (1701–1705)
Свято-Троїцький собор Кирилівського монастиря (1695)
Військовий Микільський собор (1690–1696)
Богоявленський собор (1693)
Софійський собор у Києві (1697–1700)
Дзвіниця та мури Софіївського монастиря у Києві (1699–1707)
Дзвіниця Пустинно-Миколаївського монастиря (друга половина 1690-х)
Собор Живоначальної Трійці у Батурині (1692)
Церква Святого Миколи у Батурині
Воскресенська церква у Батурині
Церква Покрови Богородиці у Батурині
Собор Вознесіння Господнього Бахмацького монастиря
Успенська церква Глухівського монастиря (1692)
Трапезна та дзвіниця Глухівського монастиря
Успенська мурована трапезна церква Густинського монастиря
Мала трапезна церква Густинського монастиря
Покровська церква в селі Дігтярівці Новгород-Сіверського району Чернігівської області (1708–1709 або 1710)
Церква Пресвятої Богородиці Домницького Різдвяно-Богородицького монастиря (1696)
Церква Петра і Павла в селі Іванівському (початок 1700-их)
Церква Покрови Пресвятої Богородиці на Січі (1693)
Дерев’яний храм Святого Іоанна Предтечі Кам’янського Успенського монастиря
Церква Покрови Пресвятої Богородиці Батуринського Крупицького монастиря (початок 1700-их)
Храм Преображення Господня Лубенського Мгарського монастиря
Трапезна церква Лубенського Мгарського монастиря
Дерев’яний храм в ім’я Воскресіння Христового в Любечі
Мурована Воскресенська церква в Любечі
Собор Святого Миколая Макошинського Миколаївського монастиря
Церква в селі Мохнатин (1692) іконостас з гербом Мазепи,
Церква Пресвятої Богородиці у Новобогородицьку (1688)
Вознесенський собор у Переяславі (1700)
Дерев’яна церква в с. Прачі
Дерев’яна церква Святого Іоанна Хрестителя
Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря у Чернігові (1679–1695)
Церква Святого Івана Євангеліста з вівтарем в Чернігові
П’ятницька церква в Чернігові
Церква Іоанна Предтечі в Чернігові
Трапезна з двобанним храмом Всіх Святих в Чернігові
Микільська церква у Білій Церкві (1706)
Братський Богоявленський монастир
Михайлівський Золотоверхий монастир в Києві
Корпус Києво-Могилянської академії (1703)
Чернігівський колегіум (1701–1702)
Хрестовоздвиженський собор Полтавського
Хрестовоздвиженського монастиря (1689–1709)
в Києво-Печерській Лаврі:
– Троїцька Надбрамна церква (1106–1108; перебудови XVII–XX століть) відновлена коштом Мазепи
– Успенський собор (1073–1089; перебудова XVII–XVIII століть) відновлений коштом Мазепи (1690) + подарунки.
– Церква Всіх святих над Економічною брамою (1696–1698) побудована коштом Мазепи
– Кам’яний мур (1696–1701) будувався коштом Мазепи:
– південно-західна башта (башта Івана Кущника, від назви церкви, яку там хотіли відкрити на честь патрона Івана Самойловича; побудована 1696 року);
– південна (Часова чи Годинникова, бо в ній до 1818 року був годинник); північна (Малярна, бо там містилася малярна майстерня);
– східна (Онуфрієвська — від церкви святого Онуфрія, або Палатна, бо тут містилися палати Івана Мазепи) (1698–1701)
– Церква Різдва Богородиці (1696)

Leave a Reply

  

  

  

You can use these HTML tags

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>